Досвід

Радянська шиншила: опис, основні характеристики та утримання

Оприлюднено

Радянська шиншила

Радянська шиншила – це одна з видатних мандрівників сімейства шиншилових. Вона зустрічається в степовій частині України та має свої особливі характеристики, які забезпечують їй виживання у важких умовах.

Опис радянської шиншили досить вразливий, тому її часто можна сплутати зі звичайною європейською шиншилою. Вага дорослого самця коливається від 800 до 1200 грамів, а вага самки – від 600 до 900 грамів. Хутро має світло-сіру або сіро-коричневу забарвлення. На грудях тварини є характерна пляма білого кольору. Радянська шиншила має довгі вуха, великі очі та гострі зуби, що дає змогу їй легко перетравлювати сухий корм.

Важливі характеристики радянської шиншили – її шуба та спосіб життя. Хутро радянської шиншили є надзвичайно м’яким та пишним. За допомогою особливого стуса у шерсті ця тварина здатна виробляти високоякісну вовну. Хутро радянської шиншили має велику комерційну цінність, тому звіроферми, де займаються його розведенням, мають велике значення в масштабах України та світу.

Головними факторами, які впливають на утримання радянської шиншили, є правильний раціон та забезпечення їй комфортних умов існування. Так, радянські шиншили мають активну ночівлю, їх діяльність розпочинається ввечері та триває протягом всієї ночі. Основою раціону шиншил повинні бути свіжі сіно та вода, які повинні бути постійно доступні. Також дуже важливо оснащення клітки тварини спеціальними секціями для гри та місцями для знаходження вищих частин клітки, оскільки в природі вони живуть на скелях та деревах.

Радянська шиншила: історія та розповсюдження

Радянська шиншила: історія та розповсюдження

Радянська шиншила – це один з видів шиншил, який був штучно виведений в СРСР у 30-х роках ХХ століття. Це ретельно промислений селекційний покращений вид, який витримав численні спроби і помилки.

Ідея створення радянської шиншили виникла заради виробництва їхнього дорогоцінного хутра. Шиншили мали стати ідеальними постачальниками цього натурального матеріалу.

В процесі створення радянської шиншили проводилося численне схрещування і відбір найкращих особин. До отримання нового покоління причетні були шиншили таких видів, як андська, перуанська і морська. Ці види були використані для збагачення генофонду і поліпшення оздоблювальних властивостей шиншили.

Після виведення радянської шиншили вона стала популярною не тільки в СРСР, а й у багатьох інших країнах світу. Її утримання розповсюджувалось завдяки спеціалізованим фермам, які займалися розведенням шиншил.

Популярність радянської шиншили з часом зросла завдяки високій якості її хутра. Це був один з найкращих сортів на ринку, який відрізнявся надзвичайним блискучим, м’яким і легким матеріалом.

Сьогодні радянська шиншила не є так поширеною, як раніше, але можна знайти окремі ферми, які займаються її розведенням. Хутро цих тварин досі високо цінується в модній індустрії і швидко набуває популярності серед шанувальників натуральних матеріалів.

Радянська шиншила: основні характеристики та утримання

Радянська шиншила – невеликі ссавці з родини шиншилових, що виникли в результаті генетичного відбору крупних шиншил. Вони мають пухнасту коричневу шерсть, круглі вуха та хвост з колючим волоссям.

Основні характеристики:

  • Розмір: шиншили мають середній розмір тіла, довжиною близько 25-30 см. Хвіст відносно короткий – він досягає довжини близько 10-15 см.
  • Вага: доросла радянська шиншила зазвичай важить від 500 до 800 грамів.
  • Шерсть: шиншила має м’яку та пухнасту шерсть без видимого підшерстка. Вона доглянута й займає майже всю поверхню тіла звіра. Шерсть радянської шиншили має коричневий колір.
  • Поведінка: радянські шиншили цікаві, активні та багато граються. Вони живуть, переважно, в основним південної Америки – в горах Анд і на околицях пустель.

Утримання радянських шиншил:

Утримання радянської шиншили досить просте, але потребує певних умов:

  1. Клітка: важливо забезпечити шиншилі достатньо простору. Клітка повинна бути розміром не менше 60x40x40 см. Також у клітці повинні бути додаткові елементи для гри, такі як колесо для бігу, гнізда та дерев’яні гілки.
  2. Харчування: основою раціону шиншили повинна бути спеціальна кормова суміш, яку можна придбати у ветеринарних або зоомагазинах. Також важливо забезпечити фрукти, овочі та сіно в раціоні шиншили.
  3. Здоров’я: шиншили потребують регулярного чищення та стрижки кігтів. Важливо також забезпечити їм достатню кількість води та перевіряти їх здоров’я раз на місяць у ветеринара.
ПеревагиНедоліки
  • Легка утримання
  • Цікава та активна поведінка
  • М’яка та пухнаста шерсть
  • Чутливі до високих температур
  • Потребують особливої кормової суміші
  • Важко знайти ветеринара, що спеціалізується на шиншилах